Підтримка
Ми раді підтримати вашу школу на будь-якому етапі процесу роботи на ПВХШ. Будь ласка, залиште свій відгук на сторінці «Спільнота» або напишіть до МАХШ на acsieurope@gmail.com.

Запит на підтримку

Вступ

Наше членство

Логін / Мої налаштування

Створити нове самооцінювання

Мої шкільні звіти

Стратегічні цілі

Професійні послуги

Довідник

Інпут
Участь у процесі ухвалення рішень.
Інструкція
Стратегії, які вчитель застосовує для презентації змісту навчальної програми.
Інтеграція біблійного світогляду
Динамічний процес формування єдиного Богоцентричного погляду на світ, в якому минає наше повсякденне життя. У процесі навчання світогляд впливає на те, як навчальна програма поєднується з біблійною істиною, яку для нас відкрив Бог, як ця програма змінюється і/або в чому зміст цієї програми відрізняється від біблійного світогляду.
Біблійний зміст
Розширене біблійне вчення, зокрема і його великий наратив, принципи і застосування.
Біблійний світогляд
Погляд на життя, який свідомо сформовано під впливом загальної розповіді та принципів, що їх викладено в Біблії.
Бачення
Опис майбутнього, якого прагне школа і яке відповідає її християнським підвалинам та ідентичності.
Виховання
Намагання сформувати з учня такого чоловіка або таку жінку, якими їх Бог призначив бути. Цей процес пов’язано не тільки з навчанням, але й із люблячою турботою та наставництвом.
Дані
Зібрана кількісна і якісна інформація, яка надає розуміння стосовно ухвалення рішення.
Дескриптор
Твердження, які сприяють розумінню того, якою має бути відповідність із певним показником. В європейській МАХШ їх подано у формі категорій; вони допомагають школі визначати власний рівень відповідності кожному показнику.
Духовне зростання
Процес поглиблення відносин із Богом і розвитку Христового характеру під проводом Святого Духа.
Духовне формування
Навчання й виховання учнів, аби вони зростали в своїх стосунках із Богом та в своєму житті покладались на працю Святого Духа. Більше інформації стосовно оцінки духовного формування дивіться в Додатку 4.
Зміст навчальної програми
Конкретні знання й навички, які учні мають засвоїти. Зазвичай їх визначають державні установи, однак деякі школи можуть додавати, вилучати або заміщати певний зміст освіти.
Категорія
Інструмент, який використовують у процесі самооцінки для визначення ступеня відповідності кожному показнику. Категорії, які розроблено європейською МАХШ, містять дескриптори для формування, розвитку, зрілості та процвітання.
Керівництво
Спільне керівництво, яке здійснює нагляд за всією діяльністю школи та бере відповідальність за виконання місії і бачення школи, водночас забезпечуючи контроль та перевірку.
Ключові/Головні цінності
Перелік цінностей, які члени шкільної громади вважають важливими, щоб дотримуватися їх у подальшому. Ці принципи є керівними для школи в утіленні її місії та бачення.
Команда лідерів
Ті, хто відповідальний за свою сферу діяльності та підзвітний за ухвалення рішень, які пов’язано з діяльністю школи.
Критичне мислення
Процес розгляду різних поглядів на конкретну тему, дослідження відповідних доказів і формування висновків.
Лідерство служіння
Лідерство служіння засновано на ідеї, що лідери прагнуть загального блага, а не лише добра для себе. Лідерство служіння прагне втілити бачення через розвиток інших та сильне сприяння цьому розвитку, а не через прагнення контролю. Це найкраще відображено у ставленні Ісуса та Його земному служінні.
Місія
Чітка і натхненна декларація стосовно мети школи та причини її існування.
Мислення високого рівня
Думка виходить за межі лише однієї згадки про інформацію й переходить до узагальнення та оцінки ідей (наприклад, таксономія Блума). Ці процеси пов’язано з аналізом різних поглядів на певну тему, із вивченням наявних доказів та з формуванням висновків.
Навчальна діяльність
Уся формальна/запланована та неформальна/незапланована діяльність учнів, яка є частиною шкільної програми. Вона охоплює навчальні заходи й позакласну діяльність.
Навчальна програма
Спланована діяльність, яку розроблено вчителями для учнів із метою досягнення запланованих результатів їхнього навчання.
Належне розв’язання конфліктів
Міжособистісні взаємини, які побудовано на біблійних принципах, допомагають у розв’язанні непорозумінь, прагнучи до прояву довіри та пошуку позитивних рішень.
Організаційна ефективність
Здатність школи оптимально використовувати наявні в неї ресурси для втілення її місії і бачення.
Основи віри
Чіткий опис доктринальної позиції школи, зокрема її конфесійної приналежності (у разі необхідності).
Оцінка
Стратегії, які застосовуються для визначення рівня/показника, наскільки досягнуто визначених цілей. Ці стратегії охоплюють як аналіз відгуків, що їх отримано під час процесу виконання плану, так і оцінку досягнень після завершення його виконання.
Очікувані результати учнів
Те, що школа цілеспрямовано визначає як необхідне, аби всі учні знали, розуміли, вірили, вважали за краще та були здатними робити в академічних і неакадемічних сферах. Більше інформації дивіться в Додатку 3.
Партнерство
Процес, який сприяє відкритій комунікації, обміну ресурсами й знаннями та побудові консенсусу.
Персонал
Усі, хто обіймає відповідальну посаду в школі.
Письмові правила й процедури
Більше інформації дивіться в Додатку 2.
План стратегічного вдосконалення
Документ, в якому окреслено значущі та досяжні цілі школи, стратегії реалізації заради досягнення цих цілей, відповідальні за це люди й часові рамки, у межах яких очікується виконання цих цілей.
Показник
Описи зразкових практик, процесів та процедур, характерних для ефективних освітніх програм.
Процес стратегічного планування
Спільний і постійний процес збору даних та їхнього аналізу, планування та визначення цілей, реалізації та огляду, який здійснюється з метою більш ефективного втілення школою власних місії і бачення.
Служіння
Діяльність учнів і співробітників школи, яку зосереджено на задоволенні потреб інших людей. Вона може здійснюватись як у середині, так і за межами шкільної громади.
Співпраця
Співпраця з іншими у спосіб, який сприяє відкритій комунікації, обміну ресурсами й знаннями та побудові консенсусу.
Стандарт
Сфера якісної практики.
Статутні документи
Низка документів, які підготовлено та узгоджено школою, в яких визначено мету її діяльності та унікальну ідентичність. Перелік документів передбачає (може бути додано й інші документи) декларації про: віру, місію, бачення, основні цінності, загальношкільні очікувані результати учнів, християнську філософію освіти.
Стосунки на основі біблійних принципів
Рішення керуватися в стосунках істиною і любов’ю, усвідомлюючи, що кожна людина – це грішний носій Божого образу. Важливими у взаєминах є смирення, гідність, довіра і примирення.
Стратегічне партнерство
Зв’язки та співпраця з іншими християнськими школами та організаціями заради взаємного зростання і підтримки.
Філософія
Основні переконання, принципи й підходи людини або групи. Система поглядів, яка скеровуватиме діяльність школи.
Християнська ідентичність
Характеристики школи, які відрізняють її від нехристиянського середнього навчального закладу. Це може охоплювати (і водночас не обмежено): інтеграцію біблійного світогляду у відповідних тематичних напрямах, розширене біблійне вчення, практику молитви й поклоніння, пізнання та наслідування Христового характеру і Його взаємин.
Християнська філософія освіти
Повне визначення й опис дивіться в Додатку 1.
Христовий характер
Особистісні риси, які Новий Завіт закликає християн наслідувати у відповідь на рятівну працю Ісуса і Його життєвий приклад.
Цілі стратегічного вдосконалення
Цілі, які є частиною процесу стратегічного планування і яких школа прагне досягти у визначених часових межах. Вони є значущими, досяжними, чіткими та відповідають місії і баченню школи.
Цілі
Твердження, які визначають, що школа бажає змінити або запровадити. Вони мають бути чіткі, дієві, з визначеними часовими межами та узгодженими з місією та баченням школи.
Чуйність
Взаємоповага й турбота, які виявлено до інших людей, незалежно від особистісних, культурних, конфесійних або інших особливостей.
Шкільна громада
Усі люди або групи, які зацікавлені в реалізації місії і бачення школи, беруть у ній безпосередню чи опосередковану участь або інвестують в неї. Тобто: керівництво, вчителі, допоміжний персонал, учні, батьки, церкви, спонсори тощо.

Додаток 1: Християнська філософія освіти

Навчання – не нейтральна діяльність, бо вона ґрунтується на припущеннях стосовно світу та місця людей у цьому світі. Чітко прописаний документ із означеною християнською філософією освіти в школі надає контекст, у межах якого вчителі можуть формувати свій підхід до змісту навчальної програми. Це підтримує процес інтеграції біблійного світогляду в усі тематичні сфери та сприяє втіленню місії і бачення школи.

Цей документ описує, у що вірить школа:
  • Мета (цілі) християнської освіти та її відмінність від ширшого (світського) освітнього контексту.
  • Природа дитини/учня.
  • Природа й роль християнського вчителя в класній кімнаті та в житті учнів.
  • Природа навчального процесу, змісту навчальної програми та процесу оцінки.
  • Взаємодоповняльні ролі школи, родини й церкви в духовному вихованні дитини/учня.

Додаток 2: Правила

Припускається, що школа має написані правила щонайменше стосовно наступних аспектів:
  • Рада правління/керівництво та адміністративні процедури.
  • Фінансовий менеджмент
  • Операційний менеджмент
  • Експлуатація приміщень
  • Процедури працевлаштування (зокрема й процедури розгляду скарг)
  • Захист і безпека дитини (зокрема й заходи щодо недопущення та повідомлення про цькування й булінг)
  • Управління класом та дисциплінарна філософія і дисциплінарні заходи
  • Розв’язання конфліктів
  • Недопущення дискримінації
  • Конфіденційність та захист даних

Додаток 3: Очікувані результати учнів

Очікувані результати учнів або «Портрет випускника» – це перелік найбільш важливих здібностей, ставлень і звичок, які школа бажає розвинути в учнях через їхню участь в освітній (навчальній та позакласній) програмі. Очікувані результати учнів доповнюють інші статутні документи школи, надаючи образ учня в контексті місії і бачення школи.

Офіційний опис очікуваних результатів учнів є особливо корисним для школи, якщо:
  • Перелік очікуваних результатів учнів розробляється за участі багатьох членів шкільної громади, аби довести, що цей перелік є результатом спільної праці.
  • Перелік складається з 4–6 категорій. Кожна категорія дістає значущу назву, яку легко запам’ятати. Під кожною категорією перераховано підпункти. Назви категорій мають бути узагальненими, а підпункти підрозділяють категорію на більш вимірні частини.
  • Очікувані результати учнів наочні в школі (фізично й практично) та їх регулярно обговорюють усі члени шкільної громади. Назви 4–6 категорій стають загальновживаними в шкільній мові, що сприяє розумінню та дотриманню визначених принципів.
  • Очікувані результати учнів є не просто особливим аспектом, їх інтегровано в щоденне шкільне життя. Вчителі працюють над тим, аби знання, які вони викладають, та методи викладання, які вони застосовують, сприяли досягненню учнями результатів, яких від них очікують. Тому вчителі готують уроки й викладають відповідно до очікуваних результатів учнів.
  • Прогрес учнів регулярно оцінюється, і результати цієї оцінки використовують для вдосконалення навчальних програм, правил і практик відповідно до місії та бачення школи. Це пов’язано з ідеєю оцінки духовного формування (дивіться Додаток 4).

Додаток 4: Оцінка духовного формування

Оцінку духовного формування пов’язано із певною напруженістю.

  • Духовне формування є працею Святого Духа в житті віруючого. Божі дії часто невидимі, однак усе перебуває під Його контролем. Тому християнська школа має обережно ставитися до оцінки духовного формування учнів.
    Однак…
  • Християнські школи цінують духовне формування. У деклараціях стосовно місії, бачення та ключових цінностей часто відображено прагнення бачити зростання вихованців як учнів Христа, тому багато ресурсів присвячено цьому результату. Таким чином, оцінка духовного формування потребує чесного ставлення та опіки з боку християнської школи.

Усе це потребує значної пильності, яким би не був процес оцінки духовного формування, аби нічого не просувалось за рахунок чогось іншого. Визначивши власний унікальний підхід до оцінки духовного формування, школа має додати до нього декілька принципів, які б сприяли збереженню цієї пильності.

  • Зосереджуйтесь на речах, за які школа несе відповідальність, тобто на програмах і практиках, які сприяють духовному формуванню. Перед нами має поставати питання: «Чи наші програми й практики справляють той вплив, якого ми прагнемо?» Це краще питання, ніж: «Чи учні реагують так, як ми того очікуємо?» Це також краще, ніж робити якість висновки стосовно духовного життя окремих учнів.
  • Хоч Божа праця в серці віруючого невидима, часто вона виявляється через вчинки людини. Ставте питання стосовно того, про яку духовну атмосферу в школі свідчить поведінка учнів, і що може впливати на цю атмосферу.
  • Цілеспрямовано досліджуйте погляди членів шкільної громади в усіх її секторах щодо цих питань, збираючи всю наявну інформацію, аби усувати будь-які «сліпі зони» й спотворення. Особливо важливо слухати, що про це кажуть самі учні.
  • Виявляйте смирення стосовно результатів оцінки духовного формування, усвідомлюючи, що будь-яким висновкам характерний певний ступінь суб’єктивності.
  • Зробіть оцінку духовного формування постійним процесом, аби можна було перевіряти висновки, які отримано. Вплив будь-яких змін у програмах чи практиках стає очевидним унаслідок аналізу результатів одного оцінного циклу в наступному.